1. Словник синонімів української мови

розторсати

РОЗБУДИ́ТИ (перервати чийсь сон, примусити кого-небудь прокинутися), ПРОБУДИ́ТИ, ПІДНЯ́ТИ (ПІДІЙНЯ́ТИ), РОЗБУ́РКАТИ розм., ПРОБУ́РКАТИ розм., ПРОКИ́НУТИ розм.; ДОБУДИ́ТИСЯ розм. (після певних зусиль); РОЗШТОВХА́ТИ розм., РОЗТЕРМО́СИТИ розм., РОЗТО́РСАТИ розм. (смикаючи, штовхаючи). — Недок.: буди́ти, розбу́джувати, розбуджа́ти рідко пробу́джувати, пробуджа́ти, підніма́ти (підійма́ти), розбу́ркувати, пробу́ркувати, прокида́ти, розшто́вхувати, термо́сити. Почали півні співати — розбудили. Устала я (Панас Мирний); Мати пробудила його, коли жінка вийшла доїти корову (М. Томчаній); До схід сонця підняв Гаркуша людей на сінокіс (О. Гончар); — Розбуркай дівчат і Охріма.. Тікати треба, — наказувала пані Баличина (З. Тулуб); З того німого забуття, з того очевидячного сну пробуркав його .. регіт і біганина дівчат (Панас Мирний); Цілу ніч прокидало Христю материне тяжке зітхання (Панас Мирний); Господарка мало не повибивала шибок, доки докликалася та добудилася свого чоловіка (Л. Яновська); — Нечипоре, вставай коней напувати, — розштовхував конюх свого сусіда (Григорій Тютюнник); — Вставай, вставай, літ проспиш, — розтермосив він свого друга (В. Собко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розторсати — розто́рсати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розторсати — -аю, -аєш, док., перех., рідко. 1》 розм. Торсаючи, розбудити, розбуркати. 2》 Торсаючи, хитаючи, пошкодити що-небудь. 3》 перен. Довести до хворобливого стану, розладнати (здоров'я, нерви і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розторсати — РОЗТО́РСАТИ, аю, аєш, док., кого, що, рідко. 1. кого, розм. Торсаючи, розбудити, розбуркати. * Образно. Вона добре розуміє, як важко розторсати цього ведмедя [про людину]. Сказала і все (М. Хвильовий). 2. що. Торсаючи, хитаючи, пошкодити що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. розторсати — РОЗТО́РСАТИ, аю, аєш, док., перех., рідко. 1. розм. Торсаючи, розбудити, розбуркати. 2. Торсаючи, хитаючи, пошкодити що-небудь. 3. перен. Довести до хворобливого стану, розладнати (здоров’я, нерви і т. ін.). Павлусь розторсав собі нерви систематичною гульнею по ночах (Н.-Лев., IV, 1956, 230). Словник української мови в 11 томах