розхлюпати
РОЗБРИ́ЗКУВАТИ (рідину); РОЗХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); РОЗЛЯ́ПУВАТИ, РОЗПЛІ́СКУВАТИ, РОЗПЛЮ́СКУВАТИ розм. (ляпаючи). — Док.: розбри́зкати, розхлю́пати, розля́пати, розплеска́ти, розплю́скати. Вулицею часом промчить, розбризкуючи рідке болото, машина (Я. Гримайло); Машина мчить, гурчить камінною дорогою, розхлюпує весняні калюжі (К. Гордієнко); Кінські копита розляпують багнюку (Григорій Тютюнник); Щедро зливає Настя, аж розпліскує (О. Гончар); Пані Наталя тремтячими руками налляла склянку чаю і, розплюскуючи по дорозі, подала студентові (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розхлюпати — розхлю́пати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розхлюпати — див. розхлюпувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розхлюпати — РОЗХЛЮ́ПАТИ див. розхлю́пувати. Словник української мови у 20 томах
- розхлюпати — Розхлю́пати, -паю, -паєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розхлюпати — РОЗХЛЮ́ПАТИ див. розхлю́пувати. Словник української мови в 11 томах