розшитий

ВИ́ШИТИЙ (оздоблений вишивкою), ВИШИ́ВАНИЙ, ПОВИШИ́ВАНИЙ рідше, РОЗШИ́ТИЙ, ШИ́ТИЙ, РОЗШИ́ВАНИЙ рідше, ПИ́САНИЙ рідко; МЕРЕ́ЖАНИЙ (з ажурною вишивкою). Хліб-сіль або коровай на вишитому рушнику — символи достатку, заможності, гостинності й поваги до людей праці (з журналу); Вставши раненько, Роман прибрався в вишивану сорочку (І. Нечуй-Левицький); Затулила (Олена) широким розшитим рукавом обличчя й вискочила в сіни (Григорій Тютюнник); Везе Марко Катерині Сукна дорогого, А батькові шитий пояс Шовку червоного, А наймичці на очіпок Парчі золотої (Т. Шевченко); Пішли, бачу, наші до церкви.. в кожушках розшиваних (І. Муратов); Дуже до лиця їй (княжні) був гуцульський одяг: і сорочка вишивана з уставками, і киптар писаний, сухозолоттю золочений (В. Гжицький); Внизу вікно заслоняла біленька мережана завісочка (І. Микитенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшитий — розши́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розшитий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розшити. || розшито, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Оздоблений вишивкою; вишитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розшитий — РОЗШИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розши́ти. Під пурпурним стягом, золотом розшитим, Йдем – до серця серце, до плеча плече (М. Бажан); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. розшитий — Розши́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розшитий — РОЗШИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розши́ти. Під пурпурним стягом, золотом розшитим, Йдем — до серця серце, до плеча плече (Бажан, Роки, 1957, 219); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах