розщебнути

РОЗСТІБА́ТИ (роз'єднувати щось застебнуте), РОЗСТІ́БУВАТИ (РОЗСТЬО́БУВАТИ рідше), РОЗЩІБА́ТИ, РОЗЩІ́БУВАТИ розм.; РОЗХРИ́СТУВАТИ (перев. одяг — на грудях). — Док.: розстебну́ти (розстібну́ти), розщебну́ти (розщібну́ти рідше), розщепи́ти діал. розхри́стати. Він машинально розстібає комір сорочки (Ю. Бедзик); Він.. нехотя якось почав розстібувати мундир (Панас Мирний); Карпо Петрович примостився за столом і розщібнув мундир (М. Коцюбинський); — Та й пече ж як... — глянув на сонце Бровко і почав розхристувати на грудях сорочку (С. Добровольський).