1. Словник синонімів української мови

розщібати

РОЗСТІБА́ТИ (роз'єднувати щось застебнуте), РОЗСТІ́БУВАТИ (РОЗСТЬО́БУВАТИ рідше), РОЗЩІБА́ТИ, РОЗЩІ́БУВАТИ розм.; РОЗХРИ́СТУВАТИ (перев. одяг — на грудях). — Док.: розстебну́ти (розстібну́ти), розщебну́ти (розщібну́ти рідше), розщепи́ти діал. розхри́стати. Він машинально розстібає комір сорочки (Ю. Бедзик); Він.. нехотя якось почав розстібувати мундир (Панас Мирний); Карпо Петрович примостився за столом і розщібнув мундир (М. Коцюбинський); — Та й пече ж як... — глянув на сонце Бровко і почав розхристувати на грудях сорочку (С. Добровольський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розщібати — розщіба́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розщібати — -аю, -аєш і рідко розщібувати, -ую, -уєш, недок., розщібнути, -щібну, -щібнеш і рідко розщебнути, -щебну, -щебнеш, док., перех., розм., заст. Розстібати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розщібати — РОЗЩІБА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗЩІ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЩІБНУ́ТИ, щібну́, щі́бнеш і рідко РОЗЩЕБНУ́ТИ, щебну́, ще́бнеш, док., що, розм., заст. Розстібати. Розщібає [Матвій] свою кирею, і дух .. свіжого сіна розходиться від його тугої постаті (М. Словник української мови у 20 томах
  4. розщібати — Розщіба́ти, -ба́ю, -ба́єш; розщі́баний; розщебну́ти, -бну́, -бне́ш і розщіпа́ти, розщепну́ти; розще́б[п]нутий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розщібати — РОЗЩІБА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗЩІ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЩІБНУ́ТИ, щібну́, щі́бнеш і рідко РОЗЩЕБНУ́ТИ, щебну́, ще́бнеш, док., перех., розм., заст. Розстібати. Розщібає [Матвій] свою кирею, і дух.. Словник української мови в 11 томах