розігнути

ВИПРО́СТУВАТИ (перев. про зігнутий стан, частини тіла — робити прямим), ВИПРОСТО́ВУВАТИ, РОЗПРО́СТУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИ, РОЗГИНА́ТИ, РОЗПРАВЛЯ́ТИ, РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, РОЗПРОСТО́ВУВАТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, РОЗПРА́ВЛЮВАТИ рідше. — Док.: ви́простати, ви́простувати, розпроста́ти, ви́прямити, розігну́ти, ви́правити, розпра́вити, розпря́ми́ти. Вона випростовує гордо свій стан ... (І. Нехода); Вставши, не відразу розігнеш спину, а випростуєш її поступово (з науково-популярної літератури); На мить випростав Марко спину (І. Цюпа); Люди кинулися до своїх автомашин, на бігу випрямляючи плечі (І. Ле); Гне (Ганнуся) стан гнучкий, розгинає, На сонечку гріє (Т. Шевченко); Ширше груди розправляйте (М. Стельмах); Жінка широко дихнула, розпрямила груди (Є. Гуцало); Сонце припікало. То той, то другий (робітник).. обтирав упріле чоло, розпростовуючи зігнуту спину (М. Коцюбинський); Івась аж посинів від натуги. Кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло, підкидав, скручував (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розігнути — розігну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розігнути — див. розгинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розігнути — РОЗІГНУ́ТИ див. розгина́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розігнути — Розігну́ти, -зігну́, -зі́гнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розігнути — РОЗІГНУ́ТИ див. розгина́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. розігнути — Розігнути, -ся см. розгинати, -ся. Словник української мови Грінченка