розігріти

ГРІ́ТИ (на вогні й т. ін. — робити теплим, гарячим), НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ (ЗОГРІВА́ТИ), ВИГРІВА́ТИ, ЗАГРІВА́ТИ діал.; ПІДІГРІВА́ТИ, ПРИГРІВА́ТИ (злегка); ПРОГРІВА́ТИ (повністю); РОЗІГРІВА́ТИ (РОЗГРІВА́ТИ) (перев. поступово або заново те, що охололо); ВІДІГРІВА́ТИ (поступово); ПА́РИТИ, ПРОПА́РЮВАТИ (гарячою водою, паром). — Док.: нагрі́ти, зігрі́ти (зогрі́ти), ви́гріти, загрі́ти, підігрі́ти, пригрі́ти, прогрі́ти, розігрі́ти, відігрі́ти, пропа́рити. Ще діточки сповиті спали, Ще купіль гріли матері (Т. Шевченко); Я замислився, нагріваючи руки. Тепер вони мерзнуть мені повсякчас (Ю. Яновський); Розпалила (мати) тріски, зігріла окропу (М. Чабанівський); Порадив (лікар) вигрівати хвору, виписав ліки (М. Олійник); Велика ватра груди загріває (Уляна Кравченко); Я заходився підігрівати чай (О. Гуреїв); Край груби сідає (козак), Плечі свої козацькі пригріває (дума); Помилка Кальниболоцького полягала в тому, що він, не зумівши прогріти наскрізь заліза, спалив його (І. Сенченко); Кухарі розклали здоровецьке багаття.., щоб розігрівать навезені наїдки (І. Нечуй-Левицький); Данько, притулившись до теплого комина і відігріваючи закляклі руки, стежив, як радісно шапарює по хаті Вутанька (О. Гончар); Батько поліз на піч парити поперек (С. Чорнобривець).

ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил., ЕЛЕКТРИЗУВА́ТИ підсил., НАЕЛЕКТРИЗО́ВУВАТИ підсил., П'ЯНИ́ТИ підсил., ОП'ЯНЯ́ТИ підсил., ОП'Я́НЮВАТИ підсил. рідше, СП'ЯНЯ́ТИ підсил., ХМЕЛИ́ТИ підсил., ПІДІГРІВА́ТИ розм., РОЗЖЕ́ВРЮВАТИ розм., РОЗЖА́РЮВАТИ підсил. розм., ОБУДЖА́ТИ (ОБУЖА́ТИ) заст. — Док.: збуди́ти, схвилюва́ти, розхвилюва́ти, подразни́ти, розгарячи́ти, розпали́ти, розігрі́ти, заряди́ти, наелектризува́ти, оп'яни́ти, сп'яни́ти, захмели́ти, підігрі́ти, розже́врити, розжа́рити, обу́дити. По селу шугали найнеймовірніші чутки, збуджували і так схвильованих артільників і гнали їх до громадських стаєнь (Г. Епік); Ця подорож віщувала йому багато незвичайного, такого, що заразом і лякало і радісно хвилювало (Я. Качура); Тривожні вісті з позицій гарячили козацьку войовничу кров (А. Хорунжий); Його сухувата стриманість дражнила й розпалювала її більше, ніж коли б він пішов назустріч її заграванням (З. Тулуб); Разів з двадцять викрикує (гуцул) це "не дай си" з найдивнішими інтонаціями і електризує своєю екстазою і без того вже наелектризовану товпу (Г. Хоткевич); Проста й коротенька промова Криги наелектризувала моряків (М. Трублаїні); Слава нареченого п'янила її, запалювала кров, молоду, гарячу (З. Тулуб); — Ну й Льоня!.. Ну й молодчага!.. — чулися схвальні, підбадьорюючі вигуки. Вони підігрівали хлопця, додавали йому вправності (М. Ткач); — Я бачив, що якоїсь іскри треба, щоб душі їх розжеврить, запалить (І. Франко). — Пор. 2. дратува́ти, 1. хвилюва́ти.