розіпхати

РОЗПИХА́ТИ (примушувати натовп розійтися, розступитися тощо), РОЗШТО́ВХУВАТИ розм. — Док.: розіпха́ти, розіпхну́ти, розштовха́ти, розштовхну́ти. (1-й чоловік (розпиха жінок):) Так, так. Дорогу дай! дорогу! (Панас Мирний); Треба вставати, Бігти, розштовхувати натовп, плечима і ліктями діяти, Щоби, добувшись до суду, виразно зложити заяву (М. Зеров).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розіпхати — розіпха́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розіпхати — див. розпихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розіпхати — РОЗІПХА́ТИ див. розпиха́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розіпхати — Розіпха́ти, -ха́ю, -ха́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розіпхати — РОЗІПХА́ТИ див. розпиха́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. розіпхати — Розіпхати см. роспихати. Словник української мови Грінченка