роз'яснитися

ВЕСЕЛІ́ТИ (ставати веселим, радісним), РОЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ, ВЕСЕЛІ́ШАТИ (ставати веселішим); ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ (виходити зі стану байдужості, ставати веселим, радісним); РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ (позбуватися похмурого вигляду, ставати веселим); РОЗ'ЯСНЯ́ТИСЯ діал., РОЗ'Я́СНЮВАТИСЯ діал. (ставати веселішим, привітнішим — про обличчя). — Док.: повеселі́ти, звеселі́ти, розвесели́тися, повеселі́шати, звеселі́шати, звесели́тися, проясни́тися, проясні́ти, розпого́дитися, розхму́ритися розм. роз'ясни́тися. А гарна вдова веселіє, що загублене знайшла (Марко Вовчок); Як пройшов (Максим) усю азбуку, аж повеселів (Панас Мирний); Шинкар.. розвеселився і жарти підняв (Марко Вовчок); І зажурився старшина... Та згодом звеселів (М. Нагнибіда); Ліна жвавішає біля подруги, веселішає (О. Гончар); (Доля:) Не плач, Старче, не журися, Глянь на мене, звеселися (Л. Глібов); Захар прояснюється, виголене.. лице веселіє (К. Гордієнко); Усі підняли голови, проясніли (С. Васильченко); Їй легше, коли дивиться на нього, як його чоло розпогоджується (А. Крушельницький); Мажарин.. шепнув Славі на вухо: — Розхмурився (Ірина Вільде); Вона в розмові усміхалася раз по раз, причім її лице роз'яснювалося (О. Кобилянська).

ВИПОГО́ДЖУВАТИСЯ безос. (про погоду — ставати ясно, без хмар), РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ, ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ВИЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ВИГОДИ́НЮВАТИСЯ, РОЗ'Я́СНЮВАТИСЯ розм., РОЗ'ЯСНЯ́ТИСЯ розм., ЯСНИ́ТИСЯ розм., РОЗГОДИ́НЮВАТИСЯ розм., ВИГУ́ЛЮВАТИСЯ розм. рідко, РОЗГУ́ЛЮВАТИСЯ розм. рідко. — Док.: ви́погодитися, розпого́дитися, ви́яснитися, проясни́тися, ви́годинитися, перехма́рити розм. роз'ясни́тися, розгоди́нитися, ви́гулятися, розгуля́тися. Починало випогоджуватись (Л. Юхвід); Зранку сіялася дрібненька мжичка, але згодом випогодилося (А. Хижняк); Вже й розпогодилось, умите сонце перекинуло свої золоті коси на поля (М. Стельмах); Де і хмари подівалися, і вп'ять (знову) вияснилося (Г. Квітка-Основ'яненко); У долині лежав ще густий смерк, але за кілька хвилин вияснюватиметься й тут (Ю. Смолич); Надворі виднішало та прояснювалось (І. Нечуй-Левицький); З полудня ж наче вигодинюється (Є. Гуцало); Після надокучливих дощів розгодинилось (І. Цюпа); Вигулюється там, а тут іще запнуто.. Дощ іде (П. Тичина); Ось розгулялося, і Сонце з хмари блись (Є. Гребінка).