роз'ятрюватися

I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ, САТАНІ́ТИ розм., ЯРИ́ТИСЯ розм., ЯРІ́ТИ розм., ЯРУВА́ТИ розм., РЕШЕТИ́ТИСЯ розм., БІСИ́ТИСЯ розм. рідше, МОРДУВА́ТИСЯ розм. рідше, ПАСІЮВА́ТИ діал. — Док.: розлютува́тися, розлюти́тися, роз'я́три́тися, озвірі́ти, розходи́тися, оскажені́ти, ошалені́ти, ошалі́ти, роз'яри́тися, осатані́ти, посатані́ти. Шовкун лютував, він не міг спокійно зносити того, що говорилося сьогодні з трибуни про Максюту (Д. Бедзик); Він лютився та трохи не бив сам себе, а при тім і директорові чимало прокльонів дісталось (Лесь Мартович); Я лютувавсь не менш за негоду, і хоч сьогодні втихомирилось надворі, навіть одлига, а в серці мому таки лишився жаль — за втраченим часом (М. Коцюбинський); Такий був (Данило) яросливий, що Боже борони! як розлютується, аж йому огневі іскри з очей скачуть (Марко Вовчок); — Я теж біснувався з його зухвальства. Ми мало не зчепилися (Я. Баш); Павло знімає зі спини (Хоми) чувал, .. половину відсипає. — Що ти, Павле, навіщо? — метушиться Хома. — Неси, кажу, — раптом звіріє Павло (Григорій Тютюнник); — Ти відчинила (кватирку)? — раптом озвіріла матушка Раїса (О. Донченко); Свекруха розсердилася, розходилася, нагримала на Якова, що жінці потурає (К. Гордієнко); Він (комендант міста Первомайська) лютував, скаженів, розстрілюючи і вішаючи особливо люто і нещадно (В. Козаченко); Коли справа доходить до колгоспів, тут угорець упинається, як віл. Тоді Хома шаленіє (О. Гончар); Він спалахує гнівом, шаліє (К. Гордієнко); Роз'ярився (Турн) і без пощади всіх косив (І. Котляревський); Олександра сатаніла. Її дратувало мовчання Настине (М. Коцюбинський); — Пригадуєте, як він посатанів, коли побачив вас? — розсміявся Суботін (Я. Баш); Простесенько к Палланту мчиться (Турн), Зубами скреготить, яриться (І. Котляревський); Оце тобі, враже, остання хвилина! Хотів нас загарбать? Не дуже ярій (П. Тичина); Потім ярує (Турн) од досади, Виводить військо із засади І гору покида, і ліс (І. Котляревський); Довго Яким решетився, кричав аж охрип (С. Ковалів); Дівчата мовби веселіли з того, як бісився Нестір (К. Гордієнко); Мордується, мов скажена пані (прислів'я); Колгоспники й трактористи насідають на Журяка, а Проць просто аж пасіює (В. Бабляк). — Пор. I. се́рдитися.

ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ (ставати сильнішим, інтенсивнішим у своєму вияві), ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ, БІ́ЛЬШАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ, ДУ́ЖЧАТИ, СИЛЬНІ́ШАТИ, НАРОСТА́ТИ, НАРО́ЩУВАТИСЯ рідше, РОСТИ́, ЗРОСТА́ТИ, ВИРОСТА́ТИ, РОЗРОСТА́ТИСЯ, ВА́ЖЧАТИ, РОЗШИ́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ПІДНІМА́ТИСЯ (ПІДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНО́СИТИСЯ, УМНОЖА́ТИСЯ, ПОДВО́ЮВАТИСЯ, ПОТРО́ЮВАТИСЯ, ПОДЕСЯТЕРЯ́ТИСЯ, ІНТЕНСИФІКУВА́ТИСЯ перев. книжн., АКТИВІЗУВА́ТИСЯ перев. книжн., ЗМАГА́ТИСЯ розм., ДУ́ЖАТИ діал.; ПОГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ЗАГО́СТРЮВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ (РОЗПАЛЯТИСЯ), РОЗЖЕ́ВРЮВАТИСЯ розм., РОЗПІКА́ТИСЯ розм. (про почуття, переживання). — Док.: поси́литися, збі́льшитися, побі́льшати, побі́льшитися, поду́жчати, посильні́шати, нарости́, зрости́, ви́рости, розрости́ся, пова́жчати, розши́ритися, здійня́тися, підійня́тися (підня́тися), піднести́ся, умно́житися, подво́їтися, потро́їтися, подесятери́тися, інтенсифікува́тися, активізува́тися, погли́битися, загостри́тися, роз'ятри́тися, розпали́тися, розже́врітися, розпекти́ся. Гуркіт посилюється. Тепер уже чути, як дирчить пилка і методично стукає впертий молоток столяра (І. Кочерга); Збільшується значення культурно-творчої праці, яка не повинна одставати від освітньої праці (В. Еллан); Йшов дощ. То більшав, то трохи втихав (С. Масляк); Обіцяла (Тетяна) вигнати Пріську з двору. Не вигнала вона та не допекла до краю тільки заради тієї прихильності панової до молодиці, що з кожним днем побільшувалася (Л. Яновська); Кулі б'ються знов і знову в груди Вові. Дужча шум (В. Сосюра); Мелодія то сильнішала, звучала на повний голос, то — нараз — стихала (М. Олійник); Напруга наростала. Жінки розгублено перешіптувались. Гнівно загули чоловіки (О. Гончар); У той час, коли підтягувалися тили і вглибині нарощувався удар, передові частини продовжували розвідку боєм (І. Цюпа); Я люблю тебе так через те, Що гидуєш ти словом мертвячим, Що в тобі самостійність росте, Що вселюдським хворієш ти плачем (переклад П. Грабовського); Народжувався біль, зростав страх до свого людського життя, фіксувалися слова ненаписаних книг (Ю. Яновський); Шум лісу виростав в незрозумілий всесвітовий хаос (Г. Хоткевич); Жаль розростається в його (Федора) душі дужче, копирсає в серці глибше (Панас Мирний); Тиша важчає. Терпнуть губи, Тиша репне навпіл ось-ось (В. Симоненко); В останні десятиліття спостережні можливості астрономії значно розширились (з журналу); Голос то згасав, то знов здіймався і міцно бринів (З. Тулуб); Всі сиділи мовчки і чули, як у всіх них підіймається гнів (М. Грушевський); Ось мигнуло щось перед очима — жовте, кругле, дрібненьке... Невже філоксера? Увага подвоюється, зіниці ширшають (М. Коцюбинський); — Ворогувати найлегше, а ви от станьте друзями, тоді й сили у вас потрояться і користі ви принесете громаді більше (Д. Бедзик); Короленко здивовано відзначив, що увага дівчини до нього подесятерилася (В. Собко); Лексикографічна діяльність (в Україні) протягом останніх десятиріч значно інтенсифікувалася (з журналу); Під час фізичної праці переважає м'язова діяльність, під час розумової — активізуються процеси мислення (з підручника); Роздразнення та несупокій між народом чимдалі змагалися (І. Франко); Потім у них почався розлад, який поглиблювався все далі й далі (Л. Дмитерко); Павло попросив ще чаю ..Гарячий, пахучий напій розійшовся по тілу, приємно зігріваючи його, але почуття голоду ще більше загострилося (В. Кучер); Апетит (Джонса) все більше й більше роз'ятрювався від запаху страв (І. Багмут); Щодень політичні пристрасті розпалювалися (В. Минко); Чи тільки справді то сніги біліють? А може, то розжеврілася туга? (Леся Українка); Сварка між вельможними панами розпікалась чимраз дужче (Я. Качура). — Пор. 2. рости́.

ЯТРИ́ТИСЯ (зазнавати подразнення, запалення; не загоюватися), РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, ТРОЮ́ДИТИСЯ розм.; ГНОЇ́ТИСЯ, МО́КНУТИ розм. (виділяючи гній); НАГНИВА́ТИСЯ, НАГНО́ЮВАТИ, НАГНО́ЮВАТИСЯ, НАГНИВА́ТИ розм. (набираючись гноєм). — Док.: роз'ятри́тися, розтрою́дитися, розвередитися, нагної́ти, нагної́тися, нагни́ти розм. Павло Сидорович уже не спав. Ятрилась невміло перев'язана рана (Ю. Збанацький); Лопата вислизає з рук (полонянки), не слухається, на долонях роз'ятрилися рани-мозолі (А. Хижняк); Рана троюдилась; Рана від пострілу в плече гноїлась (П. Козланюк); Рана нагноюється.