роз'їжджатися

РОЗМИНА́ТИСЯ (рухаючись назустріч, обходити, обминати і т. ін. одне одного), ПРОМИНА́ТИСЯ розм.; РОЗХО́ДИТИСЯ (РОЗІХО́ДИТИСЯ розм.) (йдучи); РОЗ'Ї́ЖДЖА́ТИСЯ, РОЗ'ЇЗДИ́ТИСЯ (їдучи). — Док.: розмину́тися, промину́тися, розійти́ся, роз'ї́хатися. Напевно, вона не раз розминалась на вулиці з своєю ворожицею, лише не знала, що це саме "вона" (Ірина Вільде); — Як же ми розійдемося, коли місточок вузенький (Г. Квітка-Основ'яненко); Він дійшов до вузла, де роз'їздились трамваї (І. Микитенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роз'їжджатися — роз'їжджа́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. роз'їжджатися — [розйіжgатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. роз'їжджатися — -ається, -аємося, -аєтеся і розм. роз'їздитися, -иться, -имося, -итеся, недок., роз'їхатися, -їдеться, -їдемося, -їдетеся, док. 1》 Полишати місце свого перебування, збору і т. ін., від'їжджаючи куди-небудь (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роз'їжджатися — РОЗ'ЇЖДЖА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся і розм. РОЗ'ЇЗДИ́ТИСЯ, и́ться, и́мося, и́теся, недок., РОЗ'Ї́ХАТИСЯ, ї́деться, ї́демося, ї́детеся, док. 1. Покидати місце свого перебування, збору і т. ін., від'їжджаючи куди-небудь (про всіх або багатьох). Словник української мови у 20 томах