роз'їсти

РУЙНУВА́ТИ (про дію води, вітру, мікроорганізмів тощо — примушувати що-небудь розпадатися, змінювати будову, склад), РОЗ'ЇДА́ТИ, ТОЧИ́ТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПРОТО́ЧУВАТИ, ПІДМИВА́ТИ, ПРОМИВА́ТИ рідко. — Док.: зруйнува́ти, роз'ї́сти, підточи́ти, проточити, підми́ти, проми́ти. Вода, проникаючи в розколини каменів і замерзаючи там, поступово збільшує ці розколини й руйнує камені (з підручника); Кислота роз'їдала метал (з науково-популярної літератури); Сава Петрович певний себе. "Вода й камінь точить, то гроші й подарунки дівочу впертість і поготів" (А. Головко); Вщерть сповнені, струмочки з верховин Підточували бескиди камінні (І. Муратов); Під березою, проточуючи сніг, ожив і подав свій голос невидимий струмок (М. Стельмах); Азовське море невпинно підмиває свої береги (з науково-популярної літератури); Вода промивала греблі й зносила переїзди (Ю. Яновський).

РУЙНУВА́ТИ (порушувати цілість тканин тіла, викликати в них загноєння), РОЗ'ЇДА́ТИ, РОЗТО́ЧУВАТИ діал. — Док.: зруйнува́ти, роз'ї́сти, розточи́ти. Каустик руйнує тканини тіла; Відбілювання проводять у гумових рукавичках, бо хімікати роз'їдають шкіру (з науково-популярної літератури); — Як тепер його (струп) не витнуть і не згоять — м'ясо й кість він розточить (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роз'їсти — роз'ї́сти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роз'їсти — див. роз'їдати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роз'їсти — РОЗ'Ї́СТИ див. роз'їда́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. роз'їсти — Роз'їсти, -ся см. роз'їдати, -ся. Словник української мови Грінченка