рощина

ЗАПА́РА (рідке тісто, що служить основою для дріжджового тіста), ОПА́РА, РО́ЗЧИНА (РО́ЩИНА розм.), ЗАПА́РКА розм., ЦІД діал. Пахло (в хаті) свіжим духом житньої соломи і не то хмелем, не то запарою для тіста (Григорій Тютюнник); Мати вчиняла опару в діжі, місила тісто, дерев'яною лопатою клала тісто на розпечений черінь (С. Журахович); Кислий дух поту й рощини.. заліг у пекарні (М. Коцюбинський); — Скинула я горщичок... запарку заварила (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рощина — ро́щина іменник жіночого роду закваска для тітста розм. Орфографічний словник української мови
  2. рощина — див. розчина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рощина — РО́ЩИНА див. ро́зчина. Словник української мови у 20 томах
  4. рощина — РО́ЩИНА див. ро́зчина. Словник української мови в 11 томах