рукописання

РУКО́ПИС (текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці), АВТО́ГРАФ, ПИСА́ННЯ, РУКОПИСА́ННЯ заст., СКРИПТ заст., МАНУСКРИ́ПТ (перев. стародавній); МАШИНО́ПИС (надрукований на машинці). Будьте ласкаві, розгляньте той мій рукопис: може, його можна буде видати окремою книжечкою..? (А. Кримський); Посилаю також вірш Мирного, що прислав мені. Він може бути й автографом (М. Коцюбинський); Я вперто посилав поштою свої писання до деяких львівських соціалістичних редакцій, але мені просто не відповідали й не повертали рукописів (П. Козланюк); Запитайте в редакції.., чи будуть коли друкувати мою нотатку..? Як не будуть, то нехай мені вишлють назад або дадуть скрипт братові (В. Стефаник); Попід стінами стояли шафи, заставлені.. старими книгами..; на стінах висіли довгі полиці, закладені манускриптами (І. Нечуй-Левицький); Машинопис статті.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукописання — рукописа́ння іменник середнього роду рукопис арх. Орфографічний словник української мови
  2. рукописання — -я, с., заст. Рукопис. || Писання від руки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рукописання — РУКОПИСА́ННЯ, я, с., заст. Рукопис; // Писання від руки. Словник української мови у 20 томах
  4. рукописання — РУКОПИСА́ННЯ, я, с., заст. Рукопис; // Писання від руки. Словник української мови в 11 томах