рум'янити

ЧЕРВОНИ́ТИ (робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір), КРИВА́ВИТИ розм., КРОВ'ЯНИ́ТИ розм., ЧЕРЛЕНИ́ТИ діал.; РУМ'Я́НИТИ, РОЗРУМ'Я́НЮВАТИ, ШАРУВА́ТИ діал. (робити щось світло-червоним). — Док.: почервони́ти, порум'я́нити, розрум'я́нити. Сонечко ще не сіло, але вже хилилося до заходу і червонило стіну старого лісу (В. Гжицький); Зоря, подібна до жоржини, кривавить рваних хмар кінці... (В. Сосюра); Ночами далекі заграви кров'янили небо (П. Кочура); Жовнірів лють черленила, а Василя кров повенила (Марко Черемшина); Крило зорі рум'янить тучі у голубій далечині (В. Сосюра); Ходить полем щедре літо.., Наливає колоски, Розрум'янює садки (М. Стельмах); Юнацька соромливість червоно шарувала йому молоде обличчя (С. Васильченко). — Пор. багряни́ти, 1. черво́ний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рум'янити — рум'я́нити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рум'янити — -ню, -ниш, недок., перех. 1》 Викликати рум'янець (у 1 знач.) на щоках, обличчі. 2》 Покривати, фарбувати щоки, обличчя рум'янами. 3》 перен. Надавати чому-небудь рожево-червоного чи багряного забарвлення. 4》 перен. Дією сонця і теплого повітря червонити бік (боки) плодів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рум'янити — РУМ'Я́НИТИ, ню, ниш, недок., кого, що. 1. Викликати рум'янець (у 1 знач.) на щоках, обличчі. Рум'янить вітер щоки .. [дівчат] (В. Сосюра). 2. Покривати, фарбувати щоки, обличчя рум'янами. 3. перен. Словник української мови у 20 томах