рясніти

ВИДІЛЯ́ТИСЯ (бути помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВИДАВА́ТИСЯ, ВИЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНА́ЧУВАТИСЯ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВИТИНА́ТИСЯ, ВИЗНА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ рідше, ВИКРЕ́СЛЮВАТИСЯ, ОКРЕ́СЛЮВАТИСЯ, НАКРЕ́СЛЮВАТИСЯ, ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИСЯ, ВИРІЗА́ТИСЯ, ВИРІ́ЗУВАТИСЯ, ПРОРІ́ЗУВАТИСЯ, ПРОРІЗА́ТИСЯ, ПРОСВІ́ЧУВАТИСЯ, ОБРИСО́ВУВАТИСЯ рідше (про контури, обриси чого-небудь); ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДТІНЯ́ТИСЯ, ВІДТІ́НЮВАТИСЯ (на тлі чого-небудь); ВИСВІ́ЧУВАТИ, СВІТЛІ́ТИ (про світле), ТЕМНІ́ТИ (про темне), БІЛІ́ТИ (про біле), ГОЛУБІ́ТИ (про голубе), ЗЕЛЕНІ́ТИ (про зелене), РЯСНІ́ТИ (виділятися своєю ряснотою), СИНІ́ТИ (про синє), СІРІ́ТИ (про сіре), ЯСНІ́ТИ (виділятися світлим яскравим кольором). — Док.: ви́ділитися, ви́різнитися, відокре́митися, ви́значитися, ви́окремитися, ви́малюватися, окре́слитися, накре́слитися, ви́різьбитися, ви́різатися, прорі́затися, обрисува́тися, відби́тися, відтіни́тися. Ця дівчина різко виділялася серед інших учнів (О. Копиленко); З-поміж дівчат.. Оленка вирізнялася своїм сильним голосом (К. Гордієнко); Пострілів не було, було єдине гоготання землі й неба, серед якого відокремлювались тільки вибухи авіабомб (О. Гончар); Особливо видавався між хлопцями Павлушка Якович — чистенько зодягнене, випещене.. хлоп'я (С. Васильченко); Він (Франко).. пише повісті, драми, оповідання,.. взагалі визначається незвичайною плодовитістю, різностороннім талантом і науковою ерудицією (М. Коцюбинський); Обидві (кобзи) були виготовлені з великих окоренків добре висохлої груші, відзначалися високою мелодійністю (І. Шаповал); Шлях (у степу) ледве позначався по прибитій витолоченій тирсі (Ю. Смолич); Жовтий прямокутник (вікна) витинається з ночі (Ю. Яновський); Навіть серед великих своїх сучасників Лев Толстой виокремлювався могутньою силою впливу на духовне життя людства (з газети); Зійшов місяць... Виразніше вималювались на фоні неба дерева та будівлі (Д. Ткач); Хтось стояв біля вікна: струнка постать у блакитному чітко викреслювалася на рожевому тлі (П. Кочура); На заході синіми вершинами окреслювалися Карпати (І. Цюпа); Вдалині накреслювалася на небі легка смуга напівпрозорих хмар (З. Тулуб); Чітко вирізьблюється на тлі неба вершечок високої сосни (В. Козаченко); Ії (дівчини) огрядна постать гарно вирізується в світлі молодого місяця (Леся Українка); На ньому (небі) ледве прорізувалися зірки (І. Ле); Неподалік від башти на відкритому місці просвічувалась фігура юнака (О. Гончар); Здоровий засмалений морським вітром вид (Алі) та червона хустина на голові прегарно одбивались на тлі блакитного моря (М. Коцюбинський); Біле тіло її ще виразніше відтінялося чорним крепом (Григорій Тютюнник); Морозний ранок ледве зазорів. Вже, сонячним обведені пунктиром, Відтінюються обриси домів (В. Бичко); Попрямувала Сахно до палацу, на своє вікно, що блідо-блідо висвічувало в перших ясних світлинах зорі (Ю. Смолич); З височини двох поверхів мерехтять калюжі й темніє канава на чорній, мокрій землі (Ю. Яновський); Над свіжою могилою діда Сафата.. зеленіла молода смеречина. Поруч.. голубів хрещатий барвінок, жовтів безсмертник (Ф.Малицький); В садах рясніють пізні яблука і груші (В. Кучер); Там, по той бік (на оболоні).. синіли невеличкі ліски (Панас Мирний); Біля хати сіріли скопані грядки (М. Коцюбинський); Далеко на узліссі ясніло два білих намети, над ними біліли бунчуки (Н. Рибак). — Пор. жовті́тися, 1. рябі́ти, 2. червоні́ти.

ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ (про явище природи), ДУ́ЖЧАТИ, РОЗБИРА́ТИСЯ розм.; РОЗХО́ДЖУВАТИСЯ (РОЗХО́ДИТИСЯ) (про вітер, дощ); РЯСНІ́ТИ розм. (про дощ); МІЦНІ́ТИ, КРІ́ПНУТИ розм. (перев. про мороз). — Док.: поси́литися, поду́жчати, розібра́тися, розходи́тися (розійти́ся), зміцні́ти, зміцнішати, окрі́пнути. Ріка трохи завернула вбік, і течія стала посилюватись (Я. Баш); Вітер усе дужчав і гойдав дерева (І. Нечуй-Левицький); Дощик не вщухав і розбирався вітер (О. Донченко); Розходжувався вітер, журно шуміли сосонки біля мого плеча (І. Волошин); Рясніє дощ, і падає лункіше М'яких краплин розмірене биття (М. Бажан); Вже втихала снігова буря і ще більш міцнів лютневий мороз (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рясніти — рясні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рясніти — РЯСНІТИ – РЯСНІШАТИ Рясніти. Ставати густим, густішим; бути густо покритим чимсь; виділятися своєю ряснотою тощо. Рясніє дощ, і падає лункіше М’яких краплин розмірене биття (М.Бажан); Ягоди рясніють між листом спілі, червоні (С.Васильченко). Ряснішати. Літературне слововживання
  3. рясніти — (чим) бути багатим на що; (від овочів) рябіти. Словник синонімів Караванського
  4. рясніти — -іє, недок. 1》 ким, чим.Бути густо покритим великою кількістю близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін., мати щось у великій кількості. || Містити багато чого-небудь однорідного, такого, що часто зустрічається. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рясніти — РЯСНІ́ТИ, і́є, недок. 1. ким, чим. Бути густо покритим великою кількістю близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін., мати щось у великій кількості. Баштани рясніють кавунами, динями, гарбузами (С. Словник української мови у 20 томах
  6. рясніти — Рясні́ти, -ні́ю, -ні́єш чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рясніти — РЯСНІ́ТИ, і́є, недок. 1. ким, чим. Бути густо покритим великою кількістю близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін., мати щось у великій кількості. Баштани рясніють кавунами, динями, гарбузами (Добр., Ол. Словник української мови в 11 томах
  8. рясніти — Рясні́ти, -ні́ю, -єш гл. Быть густо покрытымъ, изобиловать. Це дерево рясніє яблуками. Турецькі ринки рясніють нашим людом українським. К. Бай. 71. Словник української мови Грінченка