ряхтливий

МИГОТЛИ́ВИЙ (який мигтить), МЕРЕХТЛИ́ВИЙ, ХИСТКИ́Й, РЯХТЛИ́ВИЙ розм. Він дивився в небо, бо хотілося побачити лице місяця, миготливі зорі (І. Чендей); Каганець ллє нерівне мерехтливе світло (І. Кириленко); Хисткий вогонь, а найбільше чистий, незрадливий слух допомагають керманичам не збитися з течії (М. Стельмах); Поміж вантажних суден обережно Просковзують стрункі ряхтливі яхти (І. Вирган).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ряхтливий — ряхтли́вий прикметник мерехтливий поет. Орфографічний словник української мови
  2. ряхтливий — -а, -е, поет. Те саме, що мерехтливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ряхтливий — РЯХТЛИ́ВИЙ, а, е, поет. Те саме, що мерехтли́вий. Поміж вантажних суден обережно Просковзують стрункі ряхтливі яхти (І. Вирган); Ряхтливі річки та озера. Словник української мови у 20 томах
  4. ряхтливий — РЯХТЛИ́ВИЙ, а, е, поет. Те саме, що мерехтли́вий. Поміж вантажних суден обережно Просковзують стрункі ряхтливі яхти (Вирган, В розп. літа, 1959, 227). Словник української мови в 11 томах