1. Словник синонімів української мови

ріння

ГА́ЛЬКА (відшліфовані водою камінці), ГРА́ВІЙ, ЖОРСТВА́, РІНЬ (РИНЬ), РІ́ННЯ поет. З моря тягне легкий бриз, дзвенять хвилі, ліниво оплескуючи кучугуру сірих каменів, .. шелестять дрібною галькою (О. Левада); Човен ткнувся носом у гравій (О. Донченко); Дзвенить прибій на жорстві біля ніг (З. Тулуб); Стежки від хвіртки до ґаночка були здебільшого посипані рінню (Ірина Вільде); Плескаті, шумні береги Шуршали, вкрившись голубою ринню (М. Бажан); Ніколи так жадібно не вбирав Я красоту весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав (М. Зеров).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ріння — рі́ння іменник середнього роду рінь збірн., поет. Орфографічний словник української мови
  2. ріння — -я, с., збірн., поет. Рінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ріння — РІ́ННЯ, я, с., збірн., поет. Рінь. [Перше потерча:] Нас матуся положила і м'якенько постелила, бо на ріння, на каміння настелила баговиння (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. ріння — Рі́ння, -ння, -нню, -нням = рінь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ріння — РІ́ННЯ, я, с., збірн., поет. Рінь. [Перше потерча:] Нас матуся положила і м’якенько постелила, бо на ріння, на каміння настелила баговиння (Л. Укр., III, 1952, 186). Словник української мови в 11 томах