ріст

ВИСОТА́ (відстань від основи предмета до найдальшої точки його вгорі по вертикальній лінії), ВИСОЧИНА́, ВИШИНА́, РІСТ (про тварин і рослини) рідко, ЗРІСТ рідко (про тварин і рослини). Не висотою хмарочосів вимірюється гідність народів, а високістю мети і намірів (О. Довженко); Дуб здалеку вирізнявся серед інших дерев своєю височиною (А. Шиян); І росте той Бух Копитович не часами, а хвилинами, і в ширину і в вишину (казка); (На Капрі) дико ростуть.. цілі ліси кактусів-опунцій, які бувають ростом у 2 чоловіки і більше (М. Коцюбинський); Серед тих собак вирізнявся своїм зростом великий Волохан (В. Трублаїні).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ріст — ріст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ріст — (людей) зріст, сов. висота; П. зростання, розвиток; ЗАП. лихва, відсоток. Словник синонімів Караванського
  3. ріст — [р'іст] росту, м. (ў) рос'т'і Орфоепічний словник української мови
  4. ріст — росту, ч. 1》 Дія за знач. рости 1-3). Підніматися в ріст. 2》 Те саме, що зріст 2). 3》 рідко. Висота тварин, дерев, рослин. 4》 заст. Процентний прибуток від грошей, які даються кому-небудь у борг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ріст — РІСТ, ро́сту, ч. 1. Дія за знач. рости́ 1–3. Бачив [Гаврило], як жито пускає трубку, як воно колоситься, вигойдуючи тендітні сережки спор, слідкував за його ростом (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
  6. ріст — Ріст, ро́сту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ріст — РІСТ, ро́сту, ч. 1. Дія за знач. рости́ 1-3. Бачив [Гаврило], як жито пускає трубку, як воно колоситься, вигойдуючи тендітні сережки спор, слідкував за його ростом (Тют. Словник української мови в 11 томах