садок

САД, САДО́К, САД-ВИНОГРА́Д фольк., ВЕРТОГРА́Д книжн. заст. — А вишні в саду вже достигли? (М. Коцюбинський); Посоловів од співу сад, од солов'їв (В. Стус); Старе дерево в садку посохло (І. Нечуй-Левицький); Над річкою сад-виноград повився (Леся Українка); Я не хотів би ні царських палат, Ні вертоградів пишно-прохолодних, Аби у мене був з душею добрий лад (П. Куліш). — Пор. 1. паліса́дник.

КЛІ́ТКА (закрите приміщення для птахів, тварин з стінками перев. з металевого або дерев'яного пруття), КЛІТЬ розм., КЛІТИ́НА розм.; КУ́ЧА, САДО́К (для свійських тварин, птиці); САЖ, САЖО́К (відгороджене місце в хліві для відгодівлі птиці). Жила в мене пташка в цяцькованій клітці (Л. Глібов); Під сараєм біля кліті з кролями Серьожка з двома малими зеленню годують кролів (А. Головко); Вони покатали на Лаврінів город, впіймали чорного півня й принесли матері. Мотря вкинула його в кучу (І. Нечуй-Левицький); Люди, обличчя, одежина, різноголоса птиця в садках.. — усе движить, мішається, миготить (Марко Вовчок); Витягли з сажка гусаків з пару, що Ївга була закинула (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. садок — садо́к 1 іменник чоловічого роду сад садо́к 2 іменник чоловічого роду дротяна клітка для риби Орфографічний словник української мови
  2. садок — [садок] -дка, м. (ў) -дку, мн. -дки, -дк'іў Орфоепічний словник української мови
  3. садок — I -дка, ч. 1》 Те саме, що сад. Дитячий садок. 2》 Зменш. до сад. II -дка, ч. 1》 Опущена у водоймище на спеціальному кріпленні дротяна клітка, в якій вирощують рибу. 2》 Приміщення для утримання, розведення і відгодівлі тварин, птиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. садок — (дитячий) шкілка, світличка Словник чужослів Павло Штепа
  5. садок — САДО́К¹, дка́, ч. 1. Те саме, що сад. – Не однакові зірочки на небесах, не однакові і дерева по садках (Г. Квітка-Основ'яненко); В їх і город великий і садок добрий, а поза садком лани (Марко Вовчок); Вітрець обернувся і війнув не в садок, а з саду (І. Словник української мови у 20 томах
  6. садок — Садо́к, -дка́, в -дку́; -дки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. садок — САДО́К¹, дка́, ч. 1. Те саме, що сад. — Не однакові зірочки на небесах, не однакові і дерева по садках (Кв.-Осн., II, 1956, 339); В їх і город великий і садок добрий, а поза садком лани (Вовчок, І, 1955, 169); Вітрець обернувся і війнув не в садок... Словник української мови в 11 томах
  8. садок — Садо́к, -дка м. ум. отъ сад. Садикъ. Словник української мови Грінченка