сальвія
ШАВЛІ́Я, ШАЛЬВІ́Я розм., ШЕЛЬВІ́Я діал.; СА́ЛЬВІЯ (декоративний вид цієї рослини). Нема мого миленького, Нема його тута; Посходила по слідочках Шавлія і рута (пісня); Спочивав (дід) у домовині. На подушці біля його голови востаннє лежали любисток, материнка й шальвія (М. Стельмах); По горі, горі зацвіла шельвія (пісня); Ген палахкочуть сальвії, жоржини (О. Ющенко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сальвія — са́львія іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- сальвія — -ї, ж., рідко. Те саме, що шальвія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сальвія — СА́ЛЬВІЯ, ї, ж., рідко. Те саме, що шавлі́я. Квіти сальвії, аж очі вбираючи своєю яскравістю, губилися під вітами молодих кленів (В. Козаченко); Леонід Іванович з великим букетом ясно-червоних, пломенистих сальвій став на порозі (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
- сальвія — СА́ЛЬВІЯ, ї, ж., рідко. Те саме, що ша́львія. Квіти сальвії, аж очі вбираючи своєю яскравістю, губилися під вітами молодих кленів (Коз., Сальвія, 1959, 80); Леонід Іванович з великим букетом ясно-червоних, пломенистих сальвій став на порозі (Собко, Срібний корабель, 1961, 185). Словник української мови в 11 томах