самовладдя

САМОДЕРЖА́ВСТВО (форма правління — необмежена верховна влада в руках однієї особи), АБСОЛЮТИ́ЗМ, МОНА́РХІЯ, АВТОКРА́ТІЯ, САМОВЛА́ДДЯ, САМОВЛА́ДСТВО заст., САМОВЛА́СТЯ заст. З щирим серцем і безтрепетною рукою засвітили вони (декабристи) факел боротьби з самодержавством (М. Рильський); Правління Людовика XIV було часом найбільшого розквіту королівського самовладдя (абсолютизму) у Франції (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовладдя — самовла́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самовладдя — -я, с., заст. 1》 Самодержавство. 2》 Свавілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самовладдя — САМОВЛА́ДДЯ, я, с., заст. 1. Самодержавство. Правління Людовіка XIV було часом найбільшого розквіту королівського самовладдя (абсолютизму) у Франції (з навч. літ.). 2. Свавілля. Словник української мови у 20 томах
  4. самовладдя — САМОВЛА́ДДЯ, я, с., заст. 1. Самодержавство. Правління Людовіка XIV було часом найбільшого розквіту королівського самовладдя (абсолютизму) у Франції (Нова іст., 1956, 43). 2. Свавілля. Словник української мови в 11 томах