самосів

САМОСІ́В (рослина, що виросла внаслідок природного висівання), САМОСІ́Й, САМОСІ́ЙКА. Наліво від дерева, що служило захистом Довбушеві, росла купка смерек — самосівів (В. Гжицький); Тюльпан-самосій; Ліси-самосійки.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самосів — самосі́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. самосів — -у, ч., бот., с. г. 1》 Природний посів рослин насінням, що осипається. 2》 у знач. присл. самосівом. Унаслідок природного висівання. 3》 Рослина, що виросла внаслідок такого висівання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самосів — САМОСІ́В, у, ч., бот., с. г. 1. Природний посів рослин насінням, що осипається. Вся надія в людей лише на падалицю, тобто на хліб, який восени зійшов по стерні від самосіву (Д. Бедзик). 2. у знач. присл. самосі́вом. Унаслідок природного висівання. Словник української мови у 20 томах
  4. самосів — САМОСІ́В, у, ч., бот., с. г. 1. Природний посів рослин насінням, що осипається. Вся надія в людей лише на падалицю, тобто на хліб, який восени зійшов по стерні від самосіву (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 78). 2. у знач. присл. самосі́вом. Словник української мови в 11 томах