сапфірний

СИ́НІЙ (який має колір синьки і т. ін.); ВОЛО́ШКО́ВИЙ (кольору волошок); ВАСИЛЬКО́ВИЙ (яскраво-синій, як у васильків); КУ́БОВИЙ, ІНДИ́ГОВИЙ (густо-синій); УЛЬТРАМАРИ́НОВИЙ, ЕЛЕКТРИ́К (яскраво-синій); САПФІ́РОВИЙ, САПФІ́РНИЙ (кольору сапфіру). Клапті хмарок зворушливо-білі, Синє небо за серце бере... (М. Рильський); В алеях парку товпились волошкові сутінки (П. Кочура); Глянув на море, а воно ніби й не було ніколи волошковим, густо-синім (Ю. Збанацький); Ходив поміж повстанцями юнак — Волосся русе, очі василькові... (В. Бичко); Куплю зараз, думаю собі, кубового ситцю, закажу чоботи (Панас Мирний); Над головою розгорнулось по-осінньому вже густо-синє, ультрамаринове, оксамитове небо (О. Копиленко); Далеко темніє (судно) серед густої сапфірної синяви (О. Гончар). — Пор. блаки́тний.