сваволя

СВАВІ́ЛЛЯ (самочинні дії і схильність до них при нехтуванні думки й волі інших), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, СВАВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОЧИ́НСТВО, САМОВІ́ЛЛЯ, САМОВО́ЛЯ, САМОВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОВІ́ЛЬСТВО. Хаотичні затори.. виникали раз у раз внаслідок свавілля водіїв (О. Гончар); Коли не вкраде (бурсак) ножичка, чорнильниці, то піддрочує товариство на пустощі, на сваволю (Панас Мирний); Кудрявець, здавалося, був невдоволений з непокірної дружини і мав охоту поскаржитися на її свавільство (Г. Коцюба); Завадка.. злий на Бронка не так за свавільність, як за те, що зіпсував йому урочисту хвилину (Ірина Вільде); Бровко хоч і не обвинувачував Сагайдака у перевищенні своїх повноважень, але таке, хоч і безкорисливе, самочинство голові не сподобалося (С. Добровольський).

СВАВІ́ЛЛЯ (необмежена влада, що ґрунтується на насильстві; відсутність законності, справедливості), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, БЕЗЗАКО́ННЯ, САМОПРА́ВСТВО, САМОВО́ЛЯ, ДЕСПОТИ́ЗМ, ТИРАНІЯ, ТИРА́НСТВО, РОЗГУ́Л, РОЗГНУ́ЗДАНІСТЬ. Ованес Туманян вирішив боротися проти царського свавілля (П. Тичина); Над усім панувала сваволя та культ кривавих брутальних ханів. Династії змінювались династіями, а де вони? (О. Гончар); Їм лірник співав.. Про тую нещасну підданську долю, Про панську сваволю лихую (Леся Українка); Молодиці згадували різні випадки свавільства окупантів (Д. Бедзик); Чи стерпить він, бездомний мандрівник, Тупих сатрапів самохіття, І самовладців знавіснілий крик, І самоправства витворність жорстоку (М. Бажан); Та не тихне дума люта Про кайдани і про пута, Про сіпацтво та неволю І про царську самоволю (І. Франко); Всіх підлот самодержавного деспотизму, навіть при найпильнішім студіюванню, не могла б зрозуміти одна людина (Г. Хоткевич); Тиранія загарбників над поневоленим народом; Добрий правник і доглядач закону Пегаз і в нестерпні роки тиранства гадав, що законів додержувать треба (М. Зеров); Розгул реакції.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сваволя — (нехтування чужою думкою) самоволя, свавільство, свавільність, свавілля, самочинство; (необмежена влада) самоправство, деспотизм. Словник синонімів Полюги
  2. сваволя — сваво́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. сваволя — Свавілля, самоволя, самовілля, самоправство, самодурство, (темних сил) розгул; свавільство. Словник синонімів Караванського
  4. сваволя — Беззаконня, беззаконність, безчинство, диктатура, диктаторство, самовілля, самовладця, самовладність, самовладство, самоволя, самовільність, самодержавство, самодурство, самоправність, самоправ'я, свавілля, свавільність, свавільство Фразеологічні синоніми: необмежена влада Словник синонімів Вусика
  5. сваволя — -і, ж. Те саме, що свавілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сваволя — СВАВО́ЛЯ, і, ж. Те саме, що сваві́лля. [Командор:] Права без обов'язків – то сваволя (Леся Українка); Якось само собою перевелась на селі п'яна парубоча сваволя, бійки та нічний галас (М. Словник української мови у 20 томах
  7. сваволя — Сваво́ля, -лі, -лею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сваволя — СВАВО́ЛЯ, і, ж. Те саме, що сваві́лля. Політичні цілі полягали у визволенні всіх народів Росії від ярма самодержавства, кріпосництва, безправ’я, поліцейської сваволі (Ленін, 12, 1970, 56); [Командор:] Права без обов’язків — то сваволя (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. сваволя — Сваволя, -лі ж. Своеволіе. Добра та ладу не бум. а були тільки бучі, колотнеча та сваволя. Мир. ХРВ. 87. Синочку, Ясеньку, мене Кася не слухала, в сваволю вдавалася. Чуб. V. 727. 2) Своевольная женщина. Яка ж у тебе дочка-сваволя. Словник української мови Грінченка