сверготіти

ЦВІРІ́НЬКАТИ (про горобців та деяких інших птахів), ЦВІРІНЧА́ТИ, ЦВІРІНЬКОТА́ТИ (ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ВИЦВІ́РКУВАТИ підсил. розм., ЦВІРЧА́ТИ, ЦІВІ́КАТИ розм., ЦІ́ВКАТИ розм., ЦІВКОТІ́ТИ підсил. розм., ЦВЕ́НЬКАТИ розм., СВЕРГОТА́ТИ (СВЕРГОТІ́ТИ) розм., ЦВІГОТА́ТИ діал. — Док.: цвірі́нькнути, цві́ркнути, ціві́кнути, ці́вкнути, цве́нькнути. Горобці цвірінькали над ворітьми (Д. Бедзик); Горобці пирхають між них, цвірінчать (А. Головко); Пташенята цвірінькочуть, що аж серце радується (І. Франко); В нас про це навіть горобці цвіркають (О. Кобилянська); Цвіркочуть горобці (М. Рильський); Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує (Марко Вовчок); Щоголь цвірчав і затягався (Л. Боровиковський); Синички в цей час стрибали собі, цівікали (О. Іваненко); Тут тільки ластів'ята цівкають у гнізді (О. Гончар); Попід стріху горобчики сверготять (П. Чубинський); Птахи роєм літали над своїм притулком і перелякано цвіготали (з журналу). — Пор. 2. співа́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сверготіти — сверготі́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сверготіти — див. говорити Словник синонімів Вусика
  3. сверготіти — -очу, -отиш, недок., розм. Те саме, що цвірінькати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сверготіти — СВЕРГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що цвірі́нькати. Попід стріху горобчики сверготять (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  5. сверготіти — СВЕРГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що цвірі́нькати. Попід стріху горобчики сверготять (Чуб., V, 1874, 639). Словник української мови в 11 томах
  6. сверготіти — Сверготі́ти, -чу́, -ти́ш гл. Чирикать. Попід стріху горобчики сверготять. Чуб. V. 639. Словник української мови Грінченка