сестрич
ПЛЕМІ́ННИК (син брата або сестри), НЕ́БІЖ, СЕСТРИ́НЕЦЬ діал., СЕ́СТРИЧ діал. (син сестри); СИНОВЕ́ЦЬ діал. (син брата). — Дядьку! — обізвавсь було Василь. — Мовчи, племіннику; ти розкажеш опісля (Г. Квітка-Основ'яненко); Дядько Іван був, видно, порадуваний наміром небожа (О. Гончар); Пішов (шваґер) до хати, щоб умовитися з жінкою, як би порятувати сестру і сестринців (І. Франко); У дяді Варфоломія одна радість: сестричі (М. Хвильовий); Обидва молоді Жолкєвські — син Ян та синовець, оточені турками, опинилися в безвихідді (І. Ле).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сестрич — се́стрич іменник чоловічого роду, істота син сестри діал. Орфографічний словник української мови
- сестрич — див. племінник Словник синонімів Вусика
- сестрич — -а, ч., діал. Племінник – син сестри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сестрич — СЕ́СТРИЧ, а, ч., діал. Племінник – син сестри. У дяді Варфоломія одна радість: сестричі... (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах
- сестрич — СЕ́СТРИЧ, а, ч., діал. Племінник — син сестри. Словник української мови в 11 томах
- сестрич — Сестрич, -ча м. = сестрінець. Словник української мови Грінченка