силак
СИЛА́Ч (людина великої фізичної сили), БОГАТИ́Р підсил., ГЕРКУЛЕ́С підсил., СИЛА́К розм., СИЛА́НЬ розм., МОЦА́К розм., МОЦА́Р розм.; АТЛЕ́Т (сильна людина гарної пропорційної будови); КРЕ́МЕЗ розм., КРЕ́М'ЯЗЕНЬ розм. (людина міцної будови). Були між ними (чоловіками) й силачі, високі, плечисті, здорові (І. Нечуй-Левицький); Чорнявий, кремезний,.. він виглядає справжнім степовим богатирем (В. Бабляк); Не всі (стародавні греки) були афродитами, геркулесами, аполлонами, але в них був ідеал краси (О. Довженко); Лише згадував (дід), що був колись силак, по дванадцять пудів на пароплав виносив (І. Микитенко); Петро, найдебеліший у бригаді силань, був сьогодні в новій.. брезентовій куртці (А. Хорунжий); "Чи бачиш, їде ген собі козак по полю? Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк! Хто з плеч зірве його додолу, Хай буде той уже моцак" (П. Грабовський); Воюючи з гранітом, як моцар, Трощить він скелю за один удар (М. Бажан).
Значення в інших словниках
- силак — сила́к іменник чоловічого роду, істота силач розм. Орфографічний словник української мови
- силак — див. сильний Словник синонімів Вусика
- силак — -а, ч., розм. Те саме, що силач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- силак — СИЛА́К, а́, ч., розм. Те саме, що сила́ч. Лише згадував [дід], що був колись силак, що дванадцять пудів на пароплав виносив (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
- силак — СИЛА́К, а́, ч., розм. Те саме, що сила́ч. Лише згадував [дід], що був колись силак, що дванадцять пудів на пароплав виносив (Мик., II, 1957, 315). Словник української мови в 11 томах