1. Словник синонімів української мови

симбіоз

СПІВЖИТТЯ́ (одночасне або спільне життя кого-, чого-небудь), СПІВІСНУВА́ННЯ, ПОЖИТТЯ́, СИМБІО́З. Досягнення людського розуму повинні належати всьому людству — це закон нашого планетарного співжиття (П. Загребельний); Мирне співіснування держав з різним соціальним ладом.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. симбіоз — симбіо́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. симбіоз — -у, ч. 1》 біол. Форма співжиття організмів різних видів, яка забезпечує їм взаємну вигоду. 2》 перен. Вдале поєднання різнорідних елементів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. симбіоз — СИМБІО́З, у, ч. 1. біол. Форма співжиття організмів різних видів, яка забезпечує їм взаємну вигоду. Взаємно вигідні відносини між тваринами, між тваринами і рослинами вчені називають симбіозом (з газ.). 2. перен. Вдале поєднання різнорідних елементів. Словник української мови у 20 томах
  4. симбіоз — симбіо́з (від грец. συμβίωσης – співжиття) форма співжиття організмів (симбіонтів) різних видів, яка забезпечує їм взаємну вигоду (напр., раків-самітників з актиніями). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. симбіоз — Форма співжиття 2-х організмів, що належать до різних видів, корисна обом партнерам; напр. мікориза (симбіоз грибів з коренями вищих рослин); особливий тип с. мутуалізм. Універсальний словник-енциклопедія
  6. симбіоз — СИМБІО́З, у, ч. 1. біол. Форма співжиття організмів різних видів, яка забезпечує їм взаємну вигоду. Взаємно вигідні відносини між тваринами, між тваринами і рослинами вчені називають симбіозом (Веч. Київ, 12. XII 1957, 4). 2. перен. Словник української мови в 11 томах