синовиця

ПЛЕМІ́ННИЦЯ (дочка брата або сестри), НЕБО́ГА, НЕБІ́ЖКА, СЕСТРИ́НИЦЯ (СЕСТРЕ́НИЦЯ) (СЕСТРІ́НИЦЯ) діал., СЕСТРІ́НКА діал. (дочка сестри); СИНОВИ́ЦЯ діал. (дочка брата). Ні, не для жіночих рук робота на металургійному, знов перестерігає племінницю дядько Ягор (О. Гончар); Гризельда посадила поруч з собою Мавру, а проти себе її небогу Тодозю (І. Нечуй-Левицький); -Настя.., як рідну, любила свою хрещеницю небіжку Галю (Панас Мирний); Там сидів на м'якім кріслі Сивий дід, старий рибалка, Дві хороші сестрениці, Мов ті ангели, при ньому (переклад Лесі Українки); — Ідіть же собі нарвати яблук.., — закінчив вуйко розмову з сестрінками (О. Маковей).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синовиця — синови́ця іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. синовиця — -і, ж., діал. Дочка брата; племінниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синовиця — СИНОВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Дочка брата; племінниця. Словник української мови у 20 томах
  4. синовиця — СИНОВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Дочка брата; племінниця. Словник української мови в 11 томах
  5. синовиця — Синови́ця, -ці ж. Племянница, дочь брата. Словник української мови Грінченка