сиротючка

СИРОТА́ ч. і ж. (дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них); СИРОТИ́НА фольк., СИРОТОВИ́НА діал.; БЕЗБА́ТЧЕНКО, СИРОТЮ́К розм. (про хлопчика); СИРОТЮ́ЧКА розм. (про дівчинку).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиротючка — сиротю́чка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. сиротючка — -и, ж., розм. Дівчинка, що втратила батька й матір або одного з них; сирота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сиротючка — СИРОТЮ́ЧКА, и, ж., розм. Дівчинка, що втратила батька й матір або одного з них; сирота. Словник української мови у 20 томах
  4. сиротючка — СИРОТЮ́ЧКА, и, ж., розм. Дівчинка, що втратила батька й матір або одного з них; сирота. Словник української мови в 11 томах