скаба
СМУ́ГА (довгастий шматок тканини, паперу, металу і т. ін.), СМУ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, СТЯ́ЖКА, ШТА́БА, СКАБА́ діал. (металу); ПІДРІ́З перев. мн. (залізна смуга на нижній частині полозів саней). На його (намету) білих ребрах червоніли смуги з дорогого сукна (І. Нечуй-Левицький); Петро Петрович.. вставляв у рамки смужки штучної вощини (Ю. Яновський); Всю ніч солдати перев'язували поранених товаришів, рвучи на стьожки свої сорочки (П. Кочура); Він заложився з одним товаришем, що сплете солом'яну стяжку до ваших штахет, не урвавши її (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скаба — скаба́ іменник жіночого роду залізна штаба * Але: дві, три, чотири скаби́ діал. Орфографічний словник української мови
- скаба — -и, ж., діал. Залізна штаба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скаба — СКАБА́, и́, ж., діал. Залізна штаба. Словник української мови у 20 томах
- скаба — СКАБА́, и́, ж., діал. Залізна штаба. Словник української мови в 11 томах
- скаба — Скаба, -би ж. Полоса желѣза. Славяносерб. у. Словник української мови Грінченка