скачки

ВИ́СТРИБОМ (стрибаючи, підстрибуючи), ВИ́СКОКОМ, ВИ́СТРИБЦЕМ, ПЕРЕСКО́КОМ розм., СКА́ЧКИ розм., ВИ́СТРИБА діал. Дорош, доївши варення,.. вистрибом подався вперед (С. Васильченко); (Ганна:) Що це з нашою Ольгою: в поле то вискоком їде, а як вернеться з поля, то сумує знову? (М. Кропивницький); Вона йшла спереду, а за нею вистрибцем грав (кінь) Араб (І. Ле); Під'їхали (вершники) до косаря.. Потім один крикнув щось, і скачки.. у гречку влетів (А. Головко); Я йому таке скажу, що він від мене вистриба піде (Словник Б. Грінченка).

ВЧВАЛ (УЧВА́Л) (про коня — найшвидшим бігом, роблячи стрибки), ЧВА́ЛОМ, ВСКАЧ (УСКА́Ч), НАВСКА́Ч, НАВСКО́КИ, КАР'Є́РОМ, ГАЛО́ПОМ, ВСКО́КИ (УСКО́КИ), СКО́КОМ, СКО́ЧКИ розм., СКОЧАКА́ розм., СКА́ЧКИ розм. — Кінь скаче вчвал, що сили є, щодуху (Леся Українка); Застояний жеребець чвалом влітає в нові вулиці (М. Стельмах); Вскач промчали два ескадрони донських козаків (С. Добровольський); Коник з місця взяв ускач (І. Микитенко); Не оглянувся Павло. Пустив коня навскач (І. Кириленко); Встиг лише кинути: — Що? — і навскоки до міста (П. Панч); Посміхнувся, втішений прекрасними кіньми і гарячими верхівцями, що кар'єром гнали своїх коней (Ю. Яновський); Кінь захропів, скачучи галопом (І. Ле); Шкапійчина, наче що вкусило її, кинулась, сіпнула й пішла скоком (Панас Мирний); Він тільки дужче пригнувся до гриви.. і скочки влетів конем у ворота (А. Головко); Дід Омелько видавав збрую, наказував, щоб не гнали коней скочака (І. Багмут); Він б'є конячину, щоб наддати ходу, але конячина тільки занепокоєно озирається назад.., проте скачки не пускається (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скачки — ска́чки прислівник вистрибом незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. скачки — присл., розм. Стрибаючи, підстрибуючи; вистрибом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скачки — Перегони Словник чужослів Павло Штепа
  4. скачки — СКА́ЧКИ, присл., розм. Стрибаючи, підстрибуючи; вистрибом. Він б'є конячину, щоб наддати ходу, але конячина тільки занепокоєно озирається назад.., проте скачки не пускається (Є. Словник української мови у 20 томах
  5. скачки — Ок, мн. Дискотека (частіше — поганенька). Ніколи не забуду, коли на скачках у «Ювілейному» ми хапнули до чортиків (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  6. скачки — (-чок) мн.; мол.; жарт. Дискотека. Ніколи не забуду, коли на скачках у "Ювілейному" ми хапнули до чортиків, падали танцюючим дівахам під ноги<...> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). Словник жарґонної лексики української мови
  7. скачки — СКА́ЧКИ, присл., розм. Стрибаючи, підстрибуючи; вистрибом. Він б’є конячину, щоб наддати ходу, але конячина тільки занепокоєно озирається назад.., проте скачки не пускається (Гуц., Скупана.. Словник української мови в 11 томах