скоробитися

ЗІГНУ́ТИСЯ (про людину або частини її тіла — стати зігнутим), ЗІБГА́ТИСЯ, ЗОБГА́ТИСЯ рідше, СКУ́ЛИТИСЯ, СКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., СКО́РЧИТИСЯ розм., СКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., СКОЦЮ́БИТИСЯ рідше, СКРЮ́ЧИТИСЯ розм., СКОРО́БИТИСЯ розм.; ЗГОРНУ́ТИСЯ із сл. бубликом, калачиком, клубочком (прийняти зігнуту позу, підтягнувши ноги). — Недок.: згина́тися, гну́тися, ску́люватися, скарлю́чуватися, ско́рчуватися, скоцю́рблюватися, скрю́чуватися, згорта́тися. Ішли (женці) в поле до схід сонця, спотикаючись, роздирали кулаками невиспані очі, згинались од холоду (С. Васильченко); — Ось вона, неволя татарська! День і ніч у кайданах спи, працюй, їж і пий скарлючившись, прикутий до лави (З. Тулуб); Старий скорчився від морозу (І. Франко); — Я скоцюрблююсь утроє і маю, мабуть, зовсім нікчемний вигляд (П. Колесник); Селянин аж скрючився від надмірної напруги, натискаючи на чепіги (В. Минко); Нині Маковейчикові не до пісень. Він сидить, згорнувшись бубликом, над апаратом (О. Гончар). — Пор. загну́тися, 1. щу́литися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоробитися — СКОРО́БИТИСЯ, биться; мн. скоро́бляться; док. 1. Зробитися нерівним, зігнутим. 2. розм. Скорчитися, скривитися (про людину або частини її тіла). Словник української мови в 11 томах
  2. скоробитися — СКОРО́БИТИСЯ, биться; мн. скоро́бляться; док. 1. Зробитися нерівним, зігнутим. 2. розм. Скорчитися, скривитися (про людину або частини її тіла). Словник української мови у 20 томах
  3. скоробитися — скоро́битися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. скоробитися — -биться; мн. скоробляться; док. 1》 Зробитися нерівним, зігнутим. 2》 розм. Скорчитися, скривитися (про людину або частини її тіла). Великий тлумачний словник сучасної мови