скороспішний

ПОСПІ́ШНИЙ (зроблений, виконаний надто швидко, без належної підготовки, недостатньо обґрунтований тощо), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, КВАПНИЙ, КВАПЛИВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ХА́ПАНИЙ розм., ГАРЯЧКО́ВИЙ розм., ПОЖЕ́ЖНИЙ розм., ХВА́ТАНИЙ заст.; СКОРОСПІ́ЛИЙ, СКОРОСПІ́ШНИЙ (перев. про якесь рішення). — Ви робите поспішний висновок (Григорій Тютюнник); Намагаючись змалювати образи численних дійових осіб, автор не піднімається вище "виробничих характеристик", а розв'язання конфлікту показує засобами поспішливого репортажу (з газети); Ніхто б не сказав, що Бунчужний схильний до поквапливих рішень, до несподіваних вихваток (Л. Серпілін); Пам'ятайте тільки, що ви теж будете такими, як ми, — стережіться вимовити поквапне слово (Ю. Яновський); Серця.. скажено калатали після швидкого бігу та сквапного дряпання на гору (Ю. Смолич); Суд сквапливий рідко буває справедливий (прислів'я); Ну й чи годиться називати розмовами те, що відбувається за оцим столом? Похаплива балаканина старої жінки про все відразу — от що це таке (Ю. Шовкопляс); Не зважившись на хапливий шлюб, Марина не хотіла, проте, втратити своє щастя (Л. Дмитерко); — Щось трохи швидко він оце сватається.. Трохи хапане його сватання (І. Нечуй-Левицький); В фортеці йшла гарячкова метушня. Ті, кого призначили в похід, одержували нове обмундирування й здавали старе (З. Тулуб); — В пожежному порядку вже організовано кілька ватаг нальотчиків... (А. Головко); Простіть за хватаний лист, страшно спішуся (Леся Українка); Скороспілу ухвалу прийняти легко, але потім, коли почнуть шукати винних, за все доведеться відповідати мені (О. Донченко); Незнання не таке небезпечне, коли воно усвідомлене. Це стимулює дослідження, утримує від скороспішних, суб'єктивістських рішень (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скороспішний — скороспі́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скороспішний — -а, -е. Те саме, що скороспілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скороспішний — див. бистрий, скорий, скоро хохл. (скорополітєльний) поквапний Словник чужослів Павло Штепа
  4. скороспішний — СКОРОСПІ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що скороспі́лий 2. На світі багато чого здається дивовижним. Здивувало й Палажку скороспішне одруження Оксани й Савки (Я. Гримайло). Словник української мови у 20 томах
  5. скороспішний — СКОРОСПІ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що скороспі́лий 2. На світі багато чого здається дивовижним. Здивувало й Палажку скороспішне одруження Оксани й Савки (Грим., Незакінч. роман, 1962, 271). Словник української мови в 11 томах
  6. скороспішний — Скороспішний, -а, -е Торопливый. Словник української мови Грінченка