скров'янити
ЗАКРИВА́ВЛЮВАТИ (заливати, забризкувати кров'ю), КРИВА́ВИТИ, ОБАГРЯ́ТИ поет., уроч., КРОВИ́ТИ рідко, КРОВ'ЯНИ́ТИ рідко, ЗАКРО́ВЛЮВАТИ рідко. — Док.: закрива́вити, скрива́вити, обагри́ти, окрови́ти, скров'яни́ти, закрови́ти. Біля неї (гармати) лежали вбиті; відповзали поранені, приминаючи і закривавлюючи траву (М. Стельмах); А в неї під пахвою рана Кривавить пов'язку тугу (В. Бичко); Як ударив Помазанець Кілком по височку, Враз окровив Маріяні Плаття і сорочку (дума); Тупа ворожа сила Отрути повіддю лилась, Маляток білих кров'янила, Дівчат неволею душила (М. Рильський); Вадим Шостопалько вистрілив з офіцерового маузера просто йому в лице.. Постріл не був точним, закровив щоку, налякав (І. Ле).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скров'янити — скров'яни́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- скров'янити — -ню, -ниш, перех., рідко. Док. до кров'янити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скров'янити — СКРОВ'ЯНИ́ТИ, ню́, ни́ш, кого, що, рідко. Док. до кров'яни́ти. З дітьми гуляв [Устим] на полі в “деркача”, Аж доки на конюшні за потраву Не скров'янили хлопцеві плеча (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах