скруток
ДЖГУТ (ЖГУТ рідко) (туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи тощо), СКРУЦА́К діал.; СКРУ́ТЕНЬ (СКРУ́ТІНЬ), СКРУ́ТКА, СКРУ́ТОК, СКРУ́ТЕЛЬ (СКРУ́ТІЛЬ) діал. (з сіна, соломи, прядива); КРУ́ТЕНЬ (КРУ́ТІНЬ) (для розпалювання в печі). Старий міцно стиснув у руках скручений джгут (С. Добровольський); Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев'язану жгутом тріснуту голоблю (І. Муратов); Тугий скруцак з рушника, мокрий і замашний, гатив з лускотом в спини направо й наліво (М. Коцюбинський); В руці скрутень трави якоїсь цупкої тримав (батько) (О. Гончар); Я зажмурюся і впізнаю материн сніп, бо вона під перевесло підтикає кінець скрутки (С. Чорнобривець); Зодяг (Бовдюг) сірячину, поклав на плече скруток соломи (Григорій Тютюнник); Хліб уже мати посадовила в піч. Стояла з лопатою в руках і кидала крутені на загнітку (Ю. Мушкетик).
Значення в інших словниках
- скруток — скру́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- скруток — -тка, ч. Те саме, що скрутень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скруток — СКРУ́ТОК, тка, ч. Те саме, що скру́тень. Зодяг [Бовдюг] сірячину стару, поклав на плече скруток соломи, вперся ногами в землю, а кілком у маховик (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
- скруток — СКРУ́ТОК, тка, ч. Те саме, що скру́тень. Зодяг [Бовдюг] сірячину стару, поклав на плече скруток соломи, вперся ногами в землю, а кілком у маховик (Тют., Вир, 1964, 80). Словник української мови в 11 томах
- скруток — Скруток, -тку м. Свернутый пучекъ табачныхъ листьевъ. Шух. І. 36. Словник української мови Грінченка