скугикати

КУВІ́КАТИ (про свиней — тонко вищати), СКУГИ́КАТИ розм., СКУГОТА́ТИ розм., СКУГНІ́ТИ розм., СКУГОНІ́ТИ підсил. розм., КУРГИ́КАТИ діал., КВИЧА́ТИ діал.; ПОВИ́СКУВАТИ (час від часу). — Док.: куві́кнути, курги́кнути. А на другому возі поросята, прив'язані за ніжки до полудрабків, кувікають, аж скиглять (І. Нечуй-Левицький); Десь за спиною скугонить порося, реве теля (І. Вирган); Кургиче, як свиня в дощ (Словник Б. Грінченка); В торгові дні на тім ринку й на тісних вуличках та торговицях ішла пекельна гармонія: квичали поросята, ревли воли (І. Франко). — Пор. ро́хкати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скугикати — скуги́кати дієслово недоконаного виду верещати — про порося розм. Орфографічний словник української мови
  2. скугикати — -иче, недок., розм. Пронизливо кричати, верещати (про порося). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скугикати — СКУГИ́КАТИ, и́че, недок., розм. Пронизливо кричати, верещати (про порося). Вона проклинала все, що попадалось їй на очі, – свиней, курей, поросят, щоб не скугикали (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  4. скугикати — СКУГИ́КАТИ, и́че, недок., розм. Пронизливо кричати, верещати (про порося). Вона проклинала все, що попадалось їй на очі,— свиней, курей, поросят, щоб не скугикали (Довж., Зач. Десна, 1957, 466). Словник української мови в 11 томах