1. Словник синонімів української мови

скупенько

МА́ЛО присудк. сл. (менше, ніж треба), НЕДОСТА́ТНЬО, НЕГУ́СТО розм., О́БМАЛЬ розм., ЗАМА́ЛО розм., СКУПЕ́НЬКО розм. Голова велика, а розуму мало (М. Номис); І хоч дали йому тоді корисне діло — пожежню, він, проте, вважає, що цього йому недостатньо (О. Гончар); Сьогодні пасажирів у прямому (поїзді) було негусто (О. Гончар); — Може, на війні людей обмаль, а нас тут затримують (П. Кочура); Самих колодязів замало. Ставків би ще (М. Рильський); Хто з їх дурніший двох? Та глузду, казать, скупенько у обох... (П. Гулак-Артемовський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скупенько — скупе́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. скупенько — 1》 Присл. до скупенький. 2》 у знач. присудк. сл. Мало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скупенько — СКУПЕ́НЬКО. 1. Присл. до скупе́нький. 2. у знач. пред. Мало. Хто з їх [них] дурніший двох? Та глузду, гріх казать, скупенько у обох... (П. Гулак-Артемовський). Словник української мови у 20 томах
  4. скупенько — СКУПЕ́НЬКО. 1. Присл. до скупе́нький. 2. у знач. присудк. сл. Мало. Хто з їх [них] дурніший двох? Та глузду, гріх казать, скупенько у обох… (Г.-Арт., Байки.., 1958, 65). Словник української мови в 11 томах