слизь

СЛИЗ (в'язка рідина, що виділяється деякими клітинами рослин та живих істот), СЛИЗЬ розм., СЛИЗО́ТА розм. Відомо, що своєрідна риб'яча "шуба" — слиз — допомагає легше переносити зимові холоди (з журналу); Камінь Дракон виліз на поверхню. Весь чорний, покритий мохом та слиззю (О. Гончар); В багновищі зеленому, в слизоті й гною тече (вода) — а хоронить жемчуг чистоти (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слизь — слизь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. слизь — СЛИЗЬ див. слиз. Словник української мови у 20 томах
  3. слизь — СЛИЗЬ див. слиз. Словник української мови в 11 томах
  4. слизь — Слизота Словник чужослів Павло Штепа
  5. слизь — див. слиз. Великий тлумачний словник сучасної мови