словоблудство

ФРАЗЕ́РСТВО (пишні, але беззмістовні вислови); РИТО́РИКА, РИТОРИ́ЗМ, РИ́ТОРСТВО заст. (позбавлене змісту красномовство); ДЕМАГО́ГІЯ (залучення для більшої переконливості облудних обіцянок і гасел); СЛОВОБЛУ́ДСТВО зневажл., СЛОВОБЛУ́ДДЯ зневажл. (пусті, беззмістовні, але з претензіями розмови). Фразерство і крутанина логічна надають нашому недавньому лібералізмові ще туманніший і неясніший вид, ніж на Заході (І. Франко); Скромність завжди була окрасою справжнього таланту, а байдужість, риторика і самовдоволення — ознакою творчого безсилля (А. Малишко); (Божко:) Коли людям бракує наукової аргументації, вони завжди вдаються до демагогії (С. Голованівський); Чого-чого, а словоблудства нам не позичати. І в цих вправах на біле можемо казати чорне, а на чорне — біле (з газети); Він поміж ділом, хорошим вином і празним словоблуддям командував ще й вічно резервною дивізією (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. словоблудство — словоблу́дство іменник середнього роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. словоблудство — див. марнослів'я Словник синонімів Вусика
  3. словоблудство — -а, с., зневажл. Пусті, беззмістовні розмови, балачки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. словоблудство — СЛОВОБЛУ́ДСТВО, а, с., зневажл. Пусті беззмістовні розмови, балачки. Земля ця всесильна, як мати Людини, Отож в словоблудстві по ній не ходи! (М. Гірник); Ідеологічне словоблудство. Словник української мови у 20 томах
  5. словоблудство — СЛОВОБЛУ́ДСТВО, а, с., зневажл. Пусті беззмістовні розмови, балачки. Земля ця всесильна, як мати Людини, Отож в словоблудстві по ній не ходи! (Гірник, Стартують.., 1963, 12). Словник української мови в 11 томах