сльозливий

ПЛАКСИ́ВИЙ (який часто плаче, схильний до плачу), СЛІЗЛИ́ВИЙ (СЛЬОЗЛИ́ВИЙ), ПЛАКУ́ЧИЙ рідше, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ розм., ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ розм. — А чому такий веселий? — Та проста причина: Я ж казав, що в нас плаксивих Не було в родині! (Б. Олійник); Знали ж усі добре Кушніренка — бандит, яких мало.. А тепер, іч, сльозливим яким прикидається (А. Головко); Короп підвівся і витер сльозу рукавом. Він дедалі ставав уразливішим, тонкосльозим (П. Автомонов); — Чого ревеш, дурний Піхтіряко, — казали йому, зводячи його голову, — бач, який він у нас тонкослізний! (С. Васильченко).

СЕНТИМЕНТА́ЛЬНИЙ (здатний легко розчулитися), СЛІЗЛИ́ВИЙ (СЛЬОЗЛИ́ВИЙ) підсил., ПЛАКСИ́ВИЙ підсил., ЧУ́ЛИЙ рідше. Дмитро Іванович Смирнов не належав до сентиментальних людей (В. Гжицький); — А хіба романтика легкою буває? Коли вона легка, то це так, не романтика, а слізлива мелодрама (В. Собко).