смаглочолий

СМАГЛЯ́ВИЙ (про шкіру людини, саму людину — темніший від звичайного), СМА́ГЛИЙ, СМУГЛЯ́ВИЙ, СМУ́ГЛИЙ, ЧОРНЯ́ВИЙ, ЖУКУВА́ТИЙ підсил. розм., ЧОРНОМА́ЗИЙ підсил. розм.; СМАГЛОЛИ́ЦИЙ, СМАГЛОВИ́ДИЙ, СМАГЛОЧО́ЛИЙ поет., СМАГЛЯВОЛИ́ЦИЙ, СМАГЛЯВОВИ́ДИЙ, СМАГЛЯВОЧО́ЛИЙ поет., СМАГЛЯВОЩО́КИЙ (із смаглявим обличчям). Тамара познайомилася з сусідкою-полькою і з смаглявою сербіянкою Зарою (А. Хижняк); Очі в Єремії блищали, смугляві щоки почервоніли (І. Нечуй-Левицький); Смугле лице його незалежне, дихає завзяттям і нахабством (Григорій Тютюнник); На порозі з'явилася огрядна постать чорного, жукуватого пана в формі судовця (М. Стельмах); — Шубу одягай! Замерзнеш у степу, — гукнув їй якийсь літній, чорномазий, як циган, козак (З. Тулуб); Стогне смаглолиций боєць з рукою на перев'язі (Григорій Тютюнник); До зброї узялись діди, батьки, сини, І внуки підвелись, міцні, смаглявочолі (А. Малишко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смаглочолий — смаглочо́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смаглочолий — -а, -е, поет. Те саме, що смаглолиций. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смаглочолий — СМАГЛОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Те саме, що смаглоли́ций. Смаглочолий красень; Смаглочоле хлоп'я. Словник української мови у 20 томах
  4. смаглочолий — СМАГЛОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Те саме, що смаглоли́ций. Бачиш, сонце звелося над полем, І зникають сніги, І на бурю гудуть дерева, Щоб синам дати звістку, хлоп’ятам твоїм смаглочолим (Мал. Словник української мови в 11 томах