смаглявощокий

СМАГЛЯ́ВИЙ (про шкіру людини, саму людину — темніший від звичайного), СМА́ГЛИЙ, СМУГЛЯ́ВИЙ, СМУ́ГЛИЙ, ЧОРНЯ́ВИЙ, ЖУКУВА́ТИЙ підсил. розм., ЧОРНОМА́ЗИЙ підсил. розм.; СМАГЛОЛИ́ЦИЙ, СМАГЛОВИ́ДИЙ, СМАГЛОЧО́ЛИЙ поет., СМАГЛЯВОЛИ́ЦИЙ, СМАГЛЯВОВИ́ДИЙ, СМАГЛЯВОЧО́ЛИЙ поет., СМАГЛЯВОЩО́КИЙ (із смаглявим обличчям). Тамара познайомилася з сусідкою-полькою і з смаглявою сербіянкою Зарою (А. Хижняк); Очі в Єремії блищали, смугляві щоки почервоніли (І. Нечуй-Левицький); Смугле лице його незалежне, дихає завзяттям і нахабством (Григорій Тютюнник); На порозі з'явилася огрядна постать чорного, жукуватого пана в формі судовця (М. Стельмах); — Шубу одягай! Замерзнеш у степу, — гукнув їй якийсь літній, чорномазий, як циган, козак (З. Тулуб); Стогне смаглолиций боєць з рукою на перев'язі (Григорій Тютюнник); До зброї узялись діди, батьки, сини, І внуки підвелись, міцні, смаглявочолі (А. Малишко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смаглявощокий — смаглявощо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смаглявощокий — -а, -е. Який має смагляві щоки; зі смаглявими щоками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смаглявощокий — СМАГЛЯВОЩО́КИЙ, а, е. Який має смагляві щоки; із смаглявими щоками. Ні! Це був не той Тимко, що колись, – смаглявощокий, пружинистий, із свіжою, малиновою шкірою на вилицях і білозубим блиском раптової посмішки (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. смаглявощокий — СМАГЛЯВОЩО́КИЙ, а, е. Який має смагляві щоки; із смаглявими щоками. Ні! Це був не той Тимко, що колись,— смаглявощокий, пружинистий, із свіжою, малиновою шкірою на вилицях і білозубим блиском раптової посмішки (Тют., Вир, 1964, 469). Словник української мови в 11 томах