смішком

ЖАРТОМА́, ЖАРТУ́ЮЧИ, ЖА́РТОМ розм., СМІШКО́М рідше, НАРО́КОМ заст. Як шкода, що немає Марії, його вічно юної і жвавої дружини, яку він жартома звав "циганчам"! (Л. Дмитерко); Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись (І. Нечуй-Левицький); Сергій в один із вечорів жартом докинув друзям веселу свою думку (Т. Масенко); Підходить до нього усе смішком, смішком, а далі як ухватить (Словник Б. Грінченка); Ти, козаче-заволока, Любиш мене ти нароком (П. Чубинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смішком — смішко́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. смішком — присл., розм. Жартуючи, сміючись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смішком — СМІШКО́М, присл., розм. Жартуючи, сміючись. Підходить до його усе смішком, смішком, а далі як ухватить (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. смішком — СМІШКО́М, присл., розм. Жартуючи, сміючись. Підходить до його усе смішком, смішком, а далі як ухватить (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. смішком — Смішко́м нар. Шутя, смѣясь. Підходить до його усе смішком, смішком, а далі як ухватить. Словник української мови Грінченка