солтис
СТА́РОСТА іст. (керівник місцевого міського чи сільського управління або самоврядування), ГОЛОВА́, ВІЙТ, СО́ЛТИС зах. (сільський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солтис — Со́лтис: — у Західній Україні (до 1939 р.) та в Польщі (до 1950 р.) сільський староста [47] Словник з творів Івана Франка
- солтис — со́лтис іменник чоловічого роду, істота у Польщі та в Західній Україні — сільський староста іст. Орфографічний словник української мови
- солтис — -а, ч., іст. 1》 У Західній Україні (до 1939 р.) та в Польщі (до 1950 р.) – сільський староста. 2》 Підприємливий селянин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- солтис — Війт, староста Словник чужослів Павло Штепа
- солтис — СО́ЛТИС, а, ч., іст. У Західній Україні (до 1939 р.) та в Польщі (до 1950 р.) – сільський староста. Гасали від села до хутора солтиси і поліцаї, конфіскували за борги останню ряднину, виводили з двору оплакану гіркими слізьми худобину (М. Словник української мови у 20 томах
- солтис — Сільський староста, голова сільського самоврядування, призначений землевласником Словник застарілих та маловживаних слів
- солтис — СО́ЛТИС, а, ч., іст. У Західній Україні (до 1939 р.) та в Польщі (до 1950 р.) — сільський староста. Гасали від села до хутора солтиси і поліцаї, конфіскували за борги останню ряднину, виводили з двору оплакану гіркими слізьми худобину (М. Ол., Чуєш.. Словник української мови в 11 томах