1. Словник синонімів української мови

сонько

СОНЬКО́ розм. (людина, яка любить багато спати), СПЛЮХ розм., СПЛЮ́ХА розм., ДРІМА́ЙЛО розм., СОНЮ́ГА розм., СОНЯ розм., СПАНЬКО́ розм. рідше. — Я думав, ти справжній рибалка, а ти сонько! (Ю. Збанацький); Лужицький висміяв його, що такий сплюх (О. Маковей); — Нічого, Володимире. Ну, ляпнуло собі щось перед сном оце дрімайло (М. Стельмах); — І не сором дівці отакій соні бути? (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонько — сонько́ іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. сонько — Сплюх, спанько, сонюга. Словник синонімів Караванського
  3. сонько — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  4. сонько — -а, ч. і ж., розм. Людина, яка любить спати, багато спить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сонько — СОНЬКО́, а́, ч. і ж., розм. Людина, яка любить спати, багато спить. Враги Троянські почивали .. Оставмо ж сих хропти соньків (І. Котляревський); – Христинко, вставай! Підіймайся, сонько! (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  6. сонько — СОНЬКО́, а́, ч. і ж., розм. Людина, яка любить спати, багато спить. Враги Троянські почивали.. Оставмо ж сих хропти соньків (Котл., І, 1952, 220); — Христинко, вставай! Підіймайся, сонько! (Стельмах, І, 1962, 519). Словник української мови в 11 томах
  7. сонько — Сонько́, -ка м. 1) ум. отъ сон. Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку. Мил. 35. 2) Соня, сонливецъ. Оставлю ж сих хропти соньків. Котл. Ен. V. 40. Словник української мови Грінченка