1. Словник синонімів української мови

сподівати

НАДІ́ЯТИСЯ на що, з інфін., із спол. що (вважати ймовірним здійснення чогось бажаного, мати надію на що-небудь), ГАДА́ТИ з інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін., ДУ́МАТИ з інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін., ДУ́МАТИ Й ГАДА́ТИ перев. при запереченні, розм.; СПОДІВА́ТИСЯ, СПОДІВА́ТИ заст. (з більшою певністю і на бажаніші результати); УПОВА́ТИ (ВПОВА́ТИ) на що, із спол. що, заст., уроч. (твердо надіятися); РОЗРАХО́ВУВАТИ на кого-що, РАХУВА́ТИ на що, розм., БИ́ТИ на кого-що, розм. (на основі яких-небудь міркувань); ВА́ЖИТИ на кого — що (сподіваючись мати своїм). Ні на що вже надіятись! Попропадало усе і на полі і по вгородам (городах) (Г. Квітка-Основ'яненко); Сайгор даремно гадав заснути — не міг (М. Хвильовий); Не думав і не гадав зустріти тут приятеля; Він сподівався дістати од тіток двоє сіл після їх смерті (І. Нечуй-Левицький); — Недобре чинити таке, гетьмане, — з докором проказав Демид, — уповали на тебе, як на батька рідного... (Н. Рибак); — Хто може розраховувати на більші матеріальні блага? (Є. Гуцало); Правда, і Алі, і Фатьма.. не знали стежок і легко могли заблудитися в їх лабіринті — і на це рахувала погоня (М. Коцюбинський); — Брат старший від мене, може, бив на мої гроші, що я з полку принесу (Ганна Барвінок); Мотря важить на іншого... на того Гайдученка (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сподівати — сподіва́ти дієслово доконаного виду надіятися рідко Орфографічний словник української мови
  2. сподівати — -аю, -аєш, недок., перех., заст. Надіятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сподівати — СПОДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що, заст. Надіятися. У вдовиці синок любий, Як сокіл ясненький. Вона його годувала, Пестила, кохала, із ним вона доживати Віку сподівала (М. Костомаров). Словник української мови у 20 томах
  4. сподівати — СПОДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., заст. Надіятися. У вдовиці синок любий, Як сокіл ясненький. Вона його годувала, Пестила, кохала, із ним вона доживати Віку сподівала (Кост., І, 1967, 96). Словник української мови в 11 томах
  5. сподівати — Сподіва́ти, -ва́ю, -єш гл. Ожидать. Лиш, братіку, тебе довіку не сподівати. ЗОЮР. І. 27. А на святу неділеньку я й столи позастилаю і в гості вас, моя матінко, сподіваю. Мил. 202. До себе великого лицаря Семена Палія у гості сподіває. Макс. (1849), 89. Словник української мови Грінченка