способність

ЗДІ́БНІСТЬ перев. мн. (природні задатки, нахили до якоїсь діяльності, творчості), ХИСТ, ЗДА́ТНІСТЬ розм., КЕБЕ́ТА розм., СПОСІ́БНІСТЬ (СПОСО́БНІСТЬ) розм., КЕ́БА діал., ХИСТЬ діал.; ПОТЕНЦІА́Л книжн., ПОТЕ́НЦІЯ книжн. (здібності, що можуть виявитися за певних умов); ДА́НІ мн. (якості, необхідні для чого-небудь). Обдарований незвичайними здібностями, величезною пам'яттю, бистрим і ясним розумом, він із тими вродженими дарами лучив велику пильність і працьовитість (І. Франко); Тепер я сама бачила, що в мене був хист, справжній талант художника (О. Донченко); Я виявив добрі здатності і, скінчивши школу, почав за допомогою вчителя готуватися екстерном за гімназію (О. Слісаренко); Чи так, батьку отамане? Чи правду співаю? Ех, якби то!.. Кебети не маю (Т. Шевченко); Коли батько почав дуже хвалити спосібності свойого сина, хлопець почервонів, як рожа (І. Франко); Нема кеби зробить (Словник Б. Грінченка); Вони (чоловіки) беруть однією хистю (П. Куліш); — Значним є потенціал українських учених (з журналу). — Пор. 1. схи́льність, тала́нт.

НАГО́ДА (зручні, сприятливі для здійснення чого-небудь обставини), ОКА́ЗІЯ розм., СПОСІ́БНІСТЬ (СПОСО́БНІСТЬ) заст.; ВИ́ПАДОК (звичайно про непередбачену, раптову нагоду); МОМЕ́НТ (звичайно про коротку й непередбачену нагоду). Скориставшися з нагоди, що мова зайшла про шахту, Січкарук запитала, як у Циганка виникла ідея нового методу (О. Гуреїв); Коли Нестор шукав зустрічей з Орисею, то він.. підбирав для цього завжди якусь оказію: то похорони, то весілля.., то концерт відомого співака (Ірина Вільде); Цвета вбиралась у тутешню одежу, при тій спосібності і я міряла сей костюм, але мені в ньому погано (Леся Українка); Віктор увесь день шукав випадку, щоб наодинці поговорити з Шепель (О. Донченко); — Інколи розвідникові доведеться пролежати на снігу і день, і добу, чекаючи слушного моменту (І. Багмут).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. способність — Нагода, здібність [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. способність — спосо́бність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. способність — див. спосібність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. способність — СПОСО́БНІСТЬ див. спосі́бність. Словник української мови у 20 томах
  5. способність — СПОСО́БНІСТЬ див. спосі́бність. Словник української мови в 11 томах