спостережник
СПОСТЕРІГА́Ч (той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось), СПОСТЕРЕ́ЖНИК, СПОГЛЯДА́Ч, СПОГЛЯДА́ЛЬНИК, ОБСЕРВА́ТОР книжн.; ГЛЯДА́Ч (той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось з цікавості тощо). Життя давно остудило Бурдила й перетворило його на спокійного спостерігача (З. Тулуб); Пасивний споглядач; Не від людей, а до людей Цей любомудрець-споглядальник (Сковорода) Не поспішаючи іде (П. Дорошко); Навіть обсерватор у скляній будці чорта тепер побачить — дощ же пливе річкою по шибках (П. Козланюк); Доки малюк намагався потягти важку лопату, — його вже оточили глядачі, робітники зміни (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спостережник — спостере́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- спостережник — див. вартовий; сторож Словник синонімів Вусика
- спостережник — -а, ч. Те саме, що спостерігач 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- спостережник — СПОСТЕРЕ́ЖНИК, а, ч. Те саме, що спостеріга́ч 1. Якщо на рівній місцевості подивитись в усі сторони, то місцевість здасться кругом, в середині якого .. [міститься] спостережник (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- спостережник — Спостере́жник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спостережник — СПОСТЕРЕ́ЖНИК, а, ч. Те саме, що спостеріга́ч 1. Якщо на рівній місцевості подивитись в усі сторони, то місцевість здасться кругом, в середині якого.. [міститься] спостережник (Фіз. геогр. Словник української мови в 11 томах